15 ЖОВТНЯ

Всесвітній день дітей, які відійшли від нас під час вагітності чи після народження – історія

«Коли дитина втрачає своїх батьків, називаємо її сиротою. Коли хтось з подругів втрачає свого партнера, ми кажемо вдівець чи вдова. Коли батьки втрачають свою дитину, немає слова, яке б могло окреслити їх…»

З 1988 року у багатьох країнах світу (Англія, США, Австралія, Норвегія, Італія та інші) був встановлений Міжнародний день обізнаності про смерть дитини під час вагітності або після народження. Цей день припадає на 15 жовтня і відзначається щороку чисельними місцевими ініціативами.

Перинатальні втрати щороку торкають мільйони сімей по цілому світі. На даний час в Україні одна вагітність з шести переривається часто з невідомих причин. Рівень перинатальної смертності становить 8,59 на 1000 народжених дітей. Усім цим сім’ям часто бракує відповідної підтримки як в медичних закладах, так і на місцевому рівні.

Організація «Слід Життя» декілька років поспіль посвячується створенню відповідної мережі підтримки для таких сімей, а також долучається до Всесвітнього дня перинатального горя шляхом маніфестацій та суспільних подій, щоб привернути увагу до цієї нелегкої і водночас важливої тематики та розірвати мовчанку в Україні.

Метою усіх заходів є збільшення суспільної обізнаності про перинатальні втрати та горе, а також творити спільну мережу батьків, громадян і медичних працівників, тим самим поширювати культуру та світогляд навколо даної тематики.

15 жовтня – це сумний і болючий день?

Безумовно, що втрата це болючий і важкий досвід. Коли втрата і горе, яке її супроводжує, були пережиті в самотності без відповідної підтримки близького оточення, а також медичних працівників, збільшується ризик поглиблення болю, а іноді може мати непоправні наслідки для здоров’я як фізичного, так і психічного.

Натомість 15 жовтня не є болючим моментом, а важливою нагодою, щоб дивитися вище понад біль втрати, дивитися з надією у майбутнє.

Впродовж років працюємо, щоб здійснити «промовистим» цей біль і зробити «розказаними» ці історії, пробуємо зробити їх «вислуханими» для тих, хто вважає, що ці втрати не заслуговують уваги, чи не мають значення; для тих, хто пробує сховатися за байдужістю, браком співпереживання і співрозуміння.

Для кого цей день ?
Для ВСІХ!

Якщо ви є батьками у горі втрати, запрошуємо вас долучитися до нас. Не має значення скільки дітей ви втратили, скільки днів, тижнів чи місяців вони мали, і не має значення скільки часу минуло після втрати. Це нагода спільно згадати маленькі Життя, які були серед нас, про які, можливо, ніхто і не згадує. Спільність у пережитому збільшує наші ресурси і надає нам нові можливості для того, щоб переживати відсутність у дещо інший спосіб.

Якщо ви є медичний працівник, маємо потребу у вас. Адже завдяки об’єднанню і зустрічі емпатичних працівників, підготовлених у наданні допомоги батькам, які переживають горе від втрати своєї дитини, можна допомогти розпочати у відповідний спосіб пропрацювання горя від втрати, через підтримку і розуміння їхнього болю.

Якщо ви є родичем чи другом, або особою, яка чутлива до цієї теми, ми маємо потребу також і у вашій присутності. Чим більшою буде обізнаність серед суспільства, тим більше зможемо допомагати один одному, тим менше буде зранених суспільною байдужістю матерів та батьків.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди від організації забороняється і вважається порушенням авторських прав.